Критика чистого разума - Иммануил Кант (Мягкий)

Іммануїл Кант - найвидатніший із філософів Нового часу, основоположник класичної німецької філософії. Коло професійних інтересів Канта було дуже широким. Він розробив теорію походження Сонячної системи, вивчав землетруси, читав лекції з фізики та географії. Однак найважливішими роботами Канта, що здійснили справжній переворот у галузі думки, є так звані «критичні праці». «Критика практичного розуму» була опублікована в 1788 р. Це головний морально-філософський твір Канта. Відштовхуючись від поняття універсального морального закону (категоричного імперативу), Кант пропонує його суто моральне обґрунтування. В основі цього закону лежить уявлення про трансцендентальну свободу, або персональну свободу волі, що притаманна людині й немислима без моральної самодисципліни. Оскільки, як вважав філософ, тільки цілком добровільне діяння може бути визнано моральним.